Кожен рік Санторині притягує безліч відвідувачів. І не тільки через свою унікальну природну красу, фотогенічність . Але і через романтичні помешкання, а саме – печерні апартаменти.
Continue reading →

Бажання побачити Монемвасію (Μονεμβασιά) та район Мані (Μάνη) виникло давно. Перші наші поїздки на Північ Пелопоннесу були літом 2014 року, але далі ніж Ступа та Кардамілі ми не потрапили. Насправді все залежить від чіткості поставленого завдання. Тоді ми планували більше пляжний відпочинок, ніж пізнавальний. Але саме тоді зрозуміли, що Південь Пелопоннесу треба розвідувати будь-коли, тільки не літом.
Весна, на мій погляд, найкращій час для цього. Багато зелені, квітів, сонце сяє, але температура не перевищує 23 градусів. Тому свою подрож до Монемвасії ми здійснили наприкінці квітня.
Continue reading →

На вершині гори пророка Іллі, на висоті 700 м над рівнем моря,  поруч з однойменною церквою знаходить готельний комплекс незвичайної для Родосу архітектури.

Continue reading →

Невипадково головна фотографія цієї статті – море.  Острів Лефкада в першу чергу – це море і все довкола нього. Як казала одна знайома: «більш синього моря я не бачила». В цій розповіді розкажемо де жити на Лефкаді, а також про пляжі Лефкади.

Continue reading →

В середине сентября 2013г. нам удалось вырваться на 4 дня из ежедневной рутины и наконец-то поехать на Юг Пелопоннеса. Как известно, эта часть полуострова имеет три “ноги” (как и Халкидики). Мы побывали на левой, западной “ноге”: Пилос ( Pilos, Πύλος ), Метони (Methoni, Μεθώνη), Корони (Koroni, Κορώνη), Финикунда. И немного на средней (Кардамили, Ступа).

За 4 дня сложно углубиться в детали. Да и основная наша цель была – сменить обстановку и расслабиться. Тем не менее, общее впечатление о регионе осталось самое приятное.

Эта часть Пелопоннеса совершенно не похожа на северную. Чем дальше на юг , тем больше чуствуешь себя на острове. Деревни, горы, море совсем не такое как в районе Патры-Пиргос. Заглянули немножко на центральную “ногу”-и снова оказались в другой стране. В общем, Пелопоннес еще исследовать и исследовать. Дороги настолько непредсказуемые. Какие-то 90км могут растянуться на 2 часа по времени. Но все такое милое, естественное. Приезжаешь и чуствуешь себя не туристом, а гостем, которому разрешили пожить настоящей греческой жизнью.

Базировались мы в поселке ФиникУнда (Finikounda, Φοινικούντα). Его и покажу сегодня.

Несколько слов о гостинице, в которой мы жили. Continue reading →