Тепер, коли ми вже знаємо як розпізнавати чисто грецькі продукти – а якщо ні, то читайте попередню статтю про те, як бути певним що купуєш грецькі продукти –  розкажу вам про грецькі сири. Тема дуже обширна, цікава і смачна. І розпочну із мого улюбленого сиру – грав’єра (γραβιέρα) . Якщо ви є поцінувачем сирів, то напевно одразу помітили схожість назви грецького сиру із швейцарським сиром грюйєр. Так воно і є, і греки цього зовсім не ховають і не стидаються. Бо грецька грав’єра пройшла довгий шлях, перш ніж стати популярною і, звичайно, за смаком відрізняється від свого швейцарського родича.

У першу чергу через те, що виготовляється виключно з овечого молока, або з суміші овечого та козячого молока.

У 1914 році агроном Ніколаос Зігуріс, який вважається засновником сироваріння в Греції, спробував створити поліпшений сорт грецького твердого сиру за рецептом знаменитого швейцарського грюйєра. Таким чином, перший грецький сир типу грав’єра був створений у “Сироварні Лаппа” у містечкі Маноладі на Пелопоннесі, у тодішньому королівському маєтку, з основною відмінністю – використанням овечого молока замість коров’ячого. У наступні роки, після довгих експериментів, приготування сиру було вдосконалено у Сільськогосподарському відділенні університету міста Іоанніна ( Яніна), ініціатором та першим директором якої у 1917 році і був Ніколаос Зігуріс.

За іншими джерелами, перші спроби виробництва грецького грюєр належать іншому агроному, греко-німецького походження, Рейнолду Дімітріаді (1863-1919) , котрий навчався у Франції.  

Незалежно від того, з роками грав’єра закріпився в грецькому сироварстві, сир набув свого власного характеру, відмінного від швейцарського аналога, і став іншим сиром, відомим у світі на рівні із фетою.

В наші дні сир грав’єра виробляють по всій Греції однаковим способом. Але через відмінність у кліматі його смак, текстура різняться.

Сир грав’єра – це твердий сир, має колір від світло-жовтого ( майже білого) до насичено-жовтого. Мінімальна витримка 6 місяців надає сиру шовковистої текстури, багатого і складного смаку з ароматами місцевих трав, які роблять його смачним і апетитним, готовим до поєднання з широким спектром як традиційних, так і вишуканих страв.

Цей сир можна їсти по-різному: просто так, з фруктами, з вином, з медом, у пирогах, натертим на пасту, а також смаженим. Грецький сир грав’єра завдяки своєму особливому смаку добре прижився за кордоном, і його можна знайти в продовольчих магазинах по всьому світу.

Найвідоміші сири грав’єра, які мають захищену назву походження (Π.Ο.Π, PDO) – є Грав’єра Наксу ( з острова Наксос), Грав’єра Криту, Грав’єра Аграфон ( район довкола гірської групи Аграфа, Центральна Греція).