Звіт про подорож до Монемвасії

Бажання побачити Монемвасію (Μονεμβασιά) та район Мані (Μάνη) виникло давно. Перші наші поїздки на Північ Пелопоннесу були літом 2014 року, але далі ніж Ступа та Кардамілі ми не потрапили. Насправді все залежить від чіткості поставленого завдання. Тоді ми планували більше пляжний відпочинок, ніж пізнавальний. Але саме тоді зрозуміли, що Південь Пелопоннесу треба розвідувати будь-коли, тільки не літом.
Весна, на мій погляд, найкращій час для цього. Багато зелені, квітів, сонце сяє, але температура не перевищує 23 градусів. Тому свою подрож до Монемвасії ми здійснили наприкінці квітня.

Пелопоннес, в своїй Південній частині має три «пальці», майже як Халкідікі. Перші мандрівки ми здійснили по західному «пальцю» і знайшли багато цікавого: Пілос, Метоні, Короні, водоспади Полілімніо. Місцем дислокації тоді ми обрали приємне та затишне селище Фінікунда.
А цього разу вирішили розвідати інші два «пальці»: західний – Монемвасія, середній – Мані.

Передивляючись різні інтернет-ресурси зрозуміла, що більшість туристів, котрі хочуть побачити Монемвасію та Мані, дислокуються в селищах Ступа та Кардамілі. Занадто розрекламовані на мою думку. Можу реабілітувати тільки Ступу, з її прекрасним пляжем, де є смисл дислокуватися тим, хто хоче поєднати пляжний відпочинок з мандрівками.

Але весною, як правило, такі туристичні місця пусті. І ми вирішили зупинитися в Монемвасії. Свій шліх проклали уздовж східного узбережжя. Виглядав він так:
Острів Евія – Нафпліо (зупинка) – Лєонідіо (зупинка) – Монастир Панайа Елона (зупинка) – Монемвасія


З острову Евія до Нафпліо можна їхати через Афіни, або оминути столицю, як ми і зробили. На мою думку цей відрізок не дуже цікавий, тому немає смислу його описувати.

Нафпліо, перша столиця Греції,окрема велика історія. Скільки разів тут не зупиняєшся – не можна не прогулятися вуличками, помилуватися замком Паламіді та островом – фортецею Бурдзі.


Цього разу ми тут залишилася й на обід. Мезедополіо з видом на яхти. В меню – традиційні грецькі страви. Дуууже великі порції. Приємний персонал. На замовлення нам зробили прості спагеті без соусу та м’яса для дитини, котра має свою думку  Обід на трьох без вина обійшовся в 33 євро.

Описувати наскільки красива узбережна дорога не вистачає слів. Якщо можливо, то робіть вибір на її користь. Багато поворотів, тут не розженешся як на трасі, але краса неймовірна.

Містечко Лєонідіо ( Λεωνίδιο) дуже часто трапляється в путівниках, коли йдеться про Пелопоннес. Тож було цікаво – чим це місце притягує мандрівників. Як у багатьох грецьких селищах Лєонідіо, умовно, можна поділити на дві частини: саме містечко та пляж. Основна цікавинка містечка – це прямовисна скеля, під якою воно розташовано, а також невелика річка.

В центрі села, біля жовто-блакитної церкви можна знайти декілька кафе, магазинчиків. Пляж невеликий, але гарний. Є пристань для човнів. На пляжі розташовані таверни та кафе. Нам трапилося багато туристів з обладнанням для хайкінгу. Але загалом, в квітні ту ще було пусто. Тільки місцеві, котрі дивно на нас дивилися, коли ми захотіли придбати морозиво. Тому що за грецькими мірками травень – ще холодно для таких ласощів.
Саме тут ми зрозуміли наскільки відрізняється клімат. Якщо на материковій частині у квітні ще досить прохолодно, то на Півдні Пелопоннесу вже збирають врожай шовковиці 🙂 Да ще такої гігантської !
Перепочивши годинку в Лєонідіо, знову ж таки за порадами путівників, вирішили відвідати монастир Монастир Панайа Елона΄(Μονή Παναγιάς Ελώνας). І це – must see цього маршруту. Детальніше – в наступних розповідях.

І вже пізно увечері ми доїхали до місця призначення. Зупинилися в апарт-готелі «Kontorinis house» (http://www.monemvasia-apartments.com/en/) . Чисті охайні кімнати нас привабили гарною ціною, наявністю апартаментів з двома кімнатами, близькістю до пам’яток.


Із недоліків – не всі балкони мають гарний вид, погана шумоізоляція. Дуже привітний хазяїн готелю Палєологос Кодорініс нам розповів багато цікавого про місто, чим я з вами обов’язково поділюся в наступних розповідях.

Подорож до Монемвасії:

Частина 1 – маршрут
Частина 2монастир Панайа Елона